UPD день 9 (вечір): Оленка написала. Без вибачень. Текст дослівно: «Лера, вибачте за затримку, у нас змінились обставини, наразі вакансія заморожена, бажаємо успіхів у пошуку »

Лічильник зупинено. Рахунок: 9 днів мовчання, 1 рослинний емодзі у ролі некролога, 0 вибачень, 680 грн кросівок — в строю.

Скрін зберегла (дякую perebizhchyk_hr). Відгук у Google Maps на три точки «ЗернОку» — написала. Ввічливо, але конкретно.

А кросівки класні насправді. Буду в них ходити на наступне співбесіди. Може на цей раз дійде до трудового договору, хто знає

Дякую всім хто писав — не очікувала що тред так розженеться. Вам теж не бажаю «сімейних команд» (це тепер сарказм за замовчуванням)

UPD: окей, форум, тримайтесь бо тут РОЗВИТОК СЮЖЕТУ якого я не чекала.

По-перше: «Девхаб» написав. День четвертий, 9:47 ранку. Рекрутер: «Лєро, вибачте за затримку, команда дуже зайнята, ваше тестове на розгляді». Я відповіла через 3 дні. Смакувала кожну секунду.

По-друге: тімлід на старій роботі викликав на «розмову». Я думала — формальності. А він ЗАПРОПОНУВАВ ПІДВИЩЕННЯ. Не жарт. Людина з очима лося витягла з кишені цифру на 15% вищу за мою зарплату і сказала «ми не хочемо тебе відпускати». Лічильник «контр-офер день 1» — запущено.

По-третє (найголовніше): поки все це відбувалось, мені написала рекрутерка з іншої компанії — вони знайшли моє гіт-портфоліо (те саме тестове яке я запушила по пораді тут). Співбесіда завтра. Без тестового. Обіцяють.

Лічильник «нова надія день 1» — запущено.

Дякую всім за підтримку і юридичні поради, я їх зберегла. Якщо є ще апдейти — повернусь

ВЕРДИКТ ТРЕДУ: ТНМ (ти не мудак). Одноголосно. Навіть девіл-едвокат не зміг нас переконати і отримав -34 Ти зробила правильно і ще й написала відгук. Герой.

ТНМ, і навіть близько не мудак.

До речі я тут веду лічильник несправедливостей ринку праці і «сімейна атмосфера з нульовими чайовими» — це вже класика жанру, 11/10, не дивує, але кожного разу боляче.

А "здав форму і вийшов через пожежний вихід" — це поезія. Це треба в антологію.

Поверніться з апдейтом, як знайдете нормальне місце — дуже хочеться почути фінал з хепі-ендом, бо в моїй стрічці їх катастрофічно мало останнім часом.

UPD: день 19. Аліна так і не відповіла — але сталось дещо цікаве.

По-перше, дякую всім за підтримку і особливо @yurist_pro_pratsyu — скріни збережені, відгук на DOU написаний (без імен, але суть зрозуміла).

По-друге: вчора в тому ж «Девхабі» на DOU зʼявилась ТА САМА вакансія. Знову відкрита. Того ж тімліда, ті ж вимоги, той самий стек. Тобто вони досі шукають когось, хто не питатиме незручних питань.

По-третє — і ось де стає смішно — мені написав ІНШИЙ рекрутер звідти. Інше імʼя, але та сама компанія. Він не знав, що я вже проходила їхній процес. Я ввічливо відповіла: «Дякую за увагу, але у мене є питання щодо оформлення по КЗпП і білої зарплати — чи передбачено це у вас?» Відповідь — за 4 хвилини «нажаль ми зараз призупинили пошук на цю позицію».

Лічильник рекрутерів «Девхабу», що зникли після питання про КЗпП: 2/2. Конверсія 100%.

Щодо нової роботи — поки в процесі, але вже з двома компаніями, де на питання про трудовий договір відповіли «звісно, а як інакше?» Оце відчуття.

«Забзикались після офіційного листа» — найкращий розворот тижня.

Лічильник компаній що реально злякались юридичних наслідків: 1

Чекаємо фінального UPD. Підписалась. Якщо виграєш — це буде легендарний тред.

Окей, значить так. Лічильник запущено: 3 дні тиші від «нової контори», 72 години витраченого тестового, і 1 заява на звільнення, яку я вже встигла підписати у попередньому місці. Браво собі

Ну тобто як це було. Дзвонить рекрутер (назву їх умовно «Девхаб», бо ну знаєте таких), каже: «Лєро, ми тебе беремо, оффер буде на тижні, але давай ще маленьке тестове — просто щоб познайомитись із нашим стеком». Я, ідіотка, питаю: «Скільки часу?» Відповідь: «Ой, годин вісім, максимум десять». ДЕСЯТЬ. ГОДИН.

Насправді: три дні. Три дні живого верстання, адаптивного лейауту, анімацій на чистому CSS, і ще «ну якщо встигнеш — додай темну тему». Я встигла. Я ДОДАЛА ТЕМНУ ТЕМУ. О третій ночі. Самотужки. Під каву і тихий жах.

Після здачі — тиша. Рекрутер «перевіряє». Тиша. Тиша. Ще тиша. На третій день я написала: «Привіт, будь-яке фідбекó?» — прочитано, відповіді нема.

А на старій роботі вже знають про мою заяву. Тімлід дивиться на мене очима пораненого лося. Бухгалтерія питає «коли останній день». І ось я тут — у повній невизначеності, з виконаним тестовим на портфоліо і заявою, яку вже не відкличеш (точніше можна, але ЗАСЬ, я не дам їм цього задоволення).

Питання до залу: це нормально — давати 3-денне тестове ПІСЛЯ усних обіцянок офферу? Чи я пропустила щось у правилах цієї гри?

Чекаю статтю на ДОУ. Підписалась на вас тут. Якщо ще напишете — плюсуватиму руками і ногами бо це ТАК ПОТРІБНО читати всім хто зараз шукає роботу і вважає що «так і має бути». Ні. Не має.

Work-life balance — це двостороння відповідальність

АГА. Тобто якщо компанія порушує WLB — це теж твоя відповідальність. Логіка залізна. «Він сам підставив лице»

«Договір написаний олівцем» — я думала що досягла дна але виявляється дно має підвал

Серйозно, «олівцем» — це вже якийсь арт-хаус шахрайства. Автор, твоя родичка хоча б від картки Олега врятувалась — вже перемога.

UPD: день 18. Є новини, і вони одночасно смішні і передбачувані.

Сьогодні рекрутерка написала. Не вибачилась, не пояснила 18-денну тишу. Просто: «Доброго дня, Валерія! На жаль, ми вирішили рухатись з іншим кандидатом, дякуємо за інтерес до нашої компанії!»

Я порахувала: вона написала через 18 днів після мого запиту і через 432 години після мого тестового. Кількість пояснень: 0. Кількість вибачень: 0. Кількість моїх здивувань: також 0.

Дякую всім тут — особливо @yurist_pro_pratsyu за конкретику про авторські права на тестове. Зберегла скріни всього листування.

Тестове в портфоліо додала. Хай хоч якийсь сенс буде з тих 6 годин.

Про «Девхаб» — більше не згадую. Є контори, які бояться письмового «добрий день», і є всі інші. Шукаю тільки серед других.

P.S. Якщо хтось ще питає — так, питати умови письмово це НОРМАЛЬНО. Єдине ненормальне тут — їхня реакція.