UPD: дякую всім за розбір — особливо юристу, це саме той рівень конкретності, який мені був потрібен.

Сьогодні написала директору листом (не у Viber — саме листом на робочу пошту): запитала правову підставу залучення та посилання на пункт трудового договору або наказу по закладу. Копію залишила собі.

Реакція: директор зателефонував особисто, сказав що «не треба робити з цього проблему» і що «всі інші вже підтвердили». Я відповіла, що мені потрібна документальна підстава — і лише. Розмова закінчилась нейтрально.

Поки жодного наказу не отримала. Якщо з'явиться — перевірю, чи вписується в мій річний час. Якщо виходить за межі — буду діяти далі. Нікуди не поспішаю, але і «ок» у Viber о 22:00 більше не пишу.

Дякую за «ТНМ» від лаборантки — це було найточніше резюме всього треду.

«Провели коригування». Без вибачень. Класична бюджетна магія — гроші з'являються рівно тоді, коли з'являються люди з повноваженнями перевіряти.

Вітаю з результатом. І ще одне практичне: тепер щомісяця беріть розрахунковий листок і перевіряйте нарахування. Після такої «корекції» деякі бухгалтерії через квартал тихенько повертаються до старої схеми — в надії, що людина розслабилася і не дивиться.

UPD: дякую всім за підтримку і конкретні поради — особливо юристу в гілці.

Зробив ось що:

1. Відправив рекомендований лист директору з вимогою надати наказ про звільнення та тарифікаційний список. Термін — 10 робочих днів згідно із Законом про звернення громадян.
2. Подав скаргу до Держпраці онлайн. Номер отримав, підтвердження на пошту прийшло.
3. Проконсультувався з місцевою профспілкою освітян — там теж кажуть, що схема «18 годин / 0.5 ставки» є і в інших школах міста. Можливо, це не одиничний випадок.

Що стосується суду — поки чекаю відповіді на лист. Якщо ігноруватимуть або відмовлять у документах — тоді позов.

Окремо: data_kotyk_19 запитала правильно. Профспілка теж зацікавилась питанням тарифікації. Подивимось, що там в цифрах.

Повернусь з UPD-2, якщо буде що розповісти.

Може варто просто поговорити з завучем нормально, а не одразу на форуми?

Я поговорила. Сьогодні вранці, спокійно, попросила показати підставу в наказі директора. Відповідь: «Ну ти ж розумієш, що ми всі в одному човні». Ні, я не розумію — бо «одним човном» не можна замінити посадову інструкцію і трудовий договір. Я тут не для того щоб скаржитись заради скарг. Я хочу зрозуміти межі.

UPD: дякую всім за відповіді — набагато більше резонансу, ніж очікував. Кілька речей, які дізнався або уточнив за цей тиждень.

1. Поговорив з бухгалтером школи (неофіційно, звісно). Виявляється, є механізм «госпрозрахункові послуги» — школа може офіційно брати плату за додаткові заняття, з видачею квитанції і оплатою через касу. Але директор «не хоче морочитись з документами». Тобто проблема не в законодавстві, а в небажанні.

2. Після цього треду одна колега з паралельної школи написала, що у них таки оформили доп.заняття офіційно рік тому — через ФОП вчителя + договір зі школою. Батьки спокійні, вчитель спокійний, директор підписав. Виявляється, можливо.

3. Особисто я вирішив наступного навчального року вимагати офіційного оформлення або відмовлятись від доп.занять. 12 років до пенсії — не час гратись у «всі так роблять». Якщо буде тиск — є 1563. Буду тримати у курсі.

Отже, факти без емоцій, бо їх вистачає в оригіналі.

Вчора о 22:04 у загальний учительський Viber-чат завуч скинула «Графік чергувань на літні канікули 2026». Мені особисто — 4 зміни по 6 годин у липні. Без запиту. Без консультації. Повідомлення закінчується рядком: «Прошу підтвердити отримання. Ваша згода не потрібна — це службова необхідність».

Тепер по суті. Канікули — це час, коли педагогічний працівник не проводить уроків. Ставка вчителя нараховується саме за навчальне навантаження + підготовку. Чергування під час канікул — це додаткова робота, яка має або входити до річного плану роботи (підписаного вами при прийомі на роботу), або оплачуватися окремо. 6 годин × 4 дні = 24 години «добровільної» праці.

Я не проти чергувань як явища. Я проти того, що рішення приймається о 22:00, оформлюється як наказ у месенджері, і до мого підпису під трудовим договором це не має жодного відношення.

Питання до тих, хто розбирається: де межа між «службовою необхідністю» і примусовою понаднормовою роботою без оплати? І що реально можна зробити, окрім мовчазного «підтвердити отримання»?

TL;DR: Завуч о 22:00 призначила мене на чергування під час канікул, написавши «ваша згода не потрібна». Шукаю правовий аналіз, не просто сочуттє.

як це виходить юридично?

Виходить так: ставка бюджетника «технічно» не нижча за мінімальну зарплату — але туди включають усі надбавки, доплати, «за шкідливість», «за стаж», «за категорію». Тобто сама ставка може бути 3 200, але до неї додають решту, щоб вийшло рівно 7 100 (мінімалка на сьогодні). Виглядає законно. По факту — людина з вищою освітою і 20 роками стажу отримує «мінімалку плюс копійки».

Оце і є вся магія тарифної сітки.

Кропивницький. Хімія, 22 роки педстажу, вища кваліфікаційна категорія, «старший вчитель».

Ставка — 6 240 грн. Але ставка це 18 годин. Я веду 26. Доплата за понад ставкові — відповідно до тарифної сітки, множимо, ділимо. На руки виходить 7 350–7 600 залежно від місяця.

Тепер математика: кабінет хімії. Реактиви. Я купую їх сам. Ні, не «частково» — повністю. Бо «немає в бюджеті». За минулий рік — близько 4 200 грн із власної кишені.

Тобто реальна ЗП мінус витрати на роботу = десь 3 200–3 500 грн на місяць. Це при 26 годинах на тиждень + перевірка зошитів, підготовка, журнали, звіти.

Колега каже: «Нас же не за гроші держать — за покликання». Це найнебезпечніша фраза в освіті. Саме на «покликання» й рахують.

Директор сам у тій же пастці — або «оптимізує», або порушує фінансову дисципліну

Це популярний аргумент. Але він не витримує перевірки фактами.

Якщо навантаження (18 год) не змінилось — значить, кількість годин у тарифікації та сама. Школа отримує фінансування під ці години. Питання лише в тому, хто їх веде і за скільки. Якщо директор оформлює 0.5 ставки при фактичних 18 годинах — він не «оптимізує бюджет», він або економить на зарплаті конкретного вчителя, або взагалі не закриває ці години офіційно нічим — що ще гірше.

Я не нападаю на нижню ланку. Я прошу, щоб нижня ланка не нападала на мою зарплату.