Слухайте, може директор і правий частково. Об'єкт стоїть, відповідальність на бригаді, клієнти не заплатили — звідки гроші? Бізнес так не працює що завжди є заначка. Може він сам в боргах. Варто поговорити спокійно, без заяв і судів, знайти компроміс. Часткова виплата, графік погашення...

UPD: Питали — відповідаю. Наступного тижня зібрали нараду. Начальник відділу закупівель пояснював чому змінили постачальника — «відповідає нормам», каже. Технолог мовчав як риба. Я поклав на стіл копії сертифікатів, роздруківку з ТК і фото зламаного зразка шва. Сказав: або повертаєте потрібну марку дроту і переглядаєте режими, або я пишу письмову відмову від підпису на здачу партії. Мене підтримав ще один зварювальник і контролер ВТК.

Підсумок: дріт повернули нормальний. Режими переглянули. Начальник цеху отримав «суворе попередження» по службовій. Замовник — дізнались від технаглядівця — теж отримав від свого керівництва по шапці за публічний скандал без з'ясування причин.

Вибачень мені так ніхто і не сказав. Але дріт змінили. Для мене це важливіше слів.

Роботу не кинув. Поки.

Знайомо. У нас на заводі під Кривим Рогом так само було. Три місяці. Потім ще два.
Порвана заява — це паніка директора, не сила. Він боїться що підеш і об'єкт встане.
Пиши нову. Рекомендованим листом. Зберігай квиток.
Більше нічого не питай у нього — питай у суду.

UPD: Багато питали — що з Сашею далі. Значить. Два тижні після тієї наради він не підходив до мене взагалі. Потім підійшов, каже: «Слухай, треба переглянути інструкцію, ти не міг би допомогти з технічною частиною?» Я подивився на нього. Кажу: «Міг би. Пишіть службову, я підпишу як виконавець». Він написав. Я підписав. Нову інструкцію зробили за три тижні разом з технологом. Тепер там реальні режими, реальні марки металу, реальні часи охолодження. Норма відновилась. Саша більше не розмахує папірцями. Може, чогось навчився. Я не тримаю зла — людина просто не розуміла що робить. Тепер трошки розуміє. На цьому все.

UPD: Дякую тим хто відповів по суті. Особливо кранівнику — зберіг пост з пунктами про КЗпП.

Що відбулось за тиждень:

Подав скаргу в Держпраці. Онлайн, анонімно. Форма проста, 20 хвилин. Описав ситуацію з ЗІЗ і затримками. Підтвердження отримав на пошту.

Зібрав чеки за маску і краги — 1840 грн за 8 місяців. Невелика сума але це принцип.

Про Lexus — це його особисте авто, я перевірив. Куплено в лютому. Реєстрація на нього особисто. Це до питання «лізинг для ділових поїздок».

Ще момент. Вчора на зміні майстер підійшов і сказав що «десь знайшли» нові маски. Три штуки на бригаду. Дивний збіг.

Варіть далі. Шов мій — провар мій. Але тепер ще й чеки мої, і скарга в Держпраці моя.

Будуть новини — напишу.

треба ж було якось нормальніше попрощатися

А, нормально попрощатися. Ясно.

Мій кум на заводі попрощався нормально — відпрацював два тижні. За ці два тижні його позбавили премії «за порушення трудової дисципліни» — він запізнився на 4 хвилини одного разу. Потім не підписали довідку для банку — «не встигли». Потім виявилось що частину конвертних грошей «не нараховували останні два місяці бо кризова ситуація». І ще написали в характеристиці що він «ненадійний».

От так виглядає «нормальне прощання» по-українськи на таких підприємствах. Тиждень відпрацювати щоб тебе пограбували ще раз.

Молодець.

Вони думали — мати двох дітей, чоловік на фронті, потребує роботи — промовчить.

Прорахувались.

Оформив. Добре.

Тепер не забудь у Steuererklärung наступного року вказати обидва доходи. Minijob зазвичай без доплати, але перевір — якщо основний роботодавець бачить що є другий, інколи Steuerklasse може змінитись. Бухгалтер один раз — і забув.

Тетяно, це КЗпП стаття 72. Робота у вихідний — оплачується подвійно АБО відгул. Обов'язково. Не «якщо захочуть» — а за законом. Якщо не платили — це порушення. Можна писати до Держпраці онлайн, є форма на сайті diya.gov.ua розділ скарги. Реально розглядають. Сам не юрист але качав ці права — є матеріал.

може й справді нестача була

Людина була на лікарняному. В тій зміні. Де нестача.
Ти це прочитав?

Хмельницький. Telegram. Картка Олега. €500.

Це або та сама «контора», яку тут рік тому обговорювали — щось типу «ЄвроТруд Плюс» чи як вони там себе називали. Або клон. Вони як гриби — одне прикриють, три нових виростає.

Я від знайомого зварника чув: він туди не поїхав, але двоє з бригади поїхали. Один повернувся через місяць — без грошей, з «договором» який написаний від руки олівцем. Буквально олівцем. Провар нульовий, як кажуть у нас.

Якщо третя за рік — це вже не помилка. Це процес.

Вони рахують: скільки людей дійсно підуть скаржитись? Один із десяти? З двадцяти? От їхня математика.

Змінити її може тільки або масова скарга, або той один який дійде до суду і виграє і це попаде в новини.

Восім годин — відпрацював — пішов. Це не лінь. Це шов по кресленню. Зварив як треба — здав — вільний. Ніхто не питає чи ти ще трохи поваришся безкоштовно «з любові до металу». На нашому заводі один майстер казав «залишся, потім зачту». Зарахував три рази за два роки. Я порахував — мінус 40 годин на нуль. Більше не залишаюсь. Контракт — документ. Решта — балачки.

Може він просто намагався навести порядок

Навести порядок інструкцією 2013 року — це як лікувати грип рецептами з радянського довідника. Металу, що ми зараз варимо, в тій інструкції взагалі немає. Марки немає. Флюс інший. Режими інші. Саша не читав документ. Він просто помахав ним як папіркою. Якби читав — побачив би дату і специфікацію. Порядок наводять актуальними документами.

ТНМ.

Працював на заводі під Запоріжжям. Сім'ять місяців без індексації, потім «будь вдячний що взагалі платимо». Пішов. Директор теж кричав про зраду.

Ці крики про «зраду» — чув мільйон разів. Завжди одне й те саме. Коли тебе треба — ти «незамінний». Коли ти йдеш — ти «зрадник». Нічого нового.

Вони самі собі підставили. Не платиш вчасно — люди їдуть. Провар тримається на температурі, а не на лояльності. Так само й робота.

Заплакала в бухгалтерії і дали гроші.
От і вся ваша «корпоративна етика».
Соромно за них.

Буду коротко. Завод під Кривим Рогом, металоконструкції. Четвер, третя зміна. Заходить замовник з технаглядом і начальником цеху. Дивляться на партію стінових панелей. Бачать пористість шва, нерівний провар на кількох з'єднаннях. І от тут почалось.

Чоловік — років п'ятдесят, піджак, великий живіт і голос як у мікрофон — почав кричати просто на зміну. «Ви що тут робите взагалі?», «Брак гоните навмисно?», «Я цей завод за одну скаргу зупиню», «Хто у вас старший — мавпа?». Це все при людях, при нас всіх, публічно. Я старший зміни. Мовчу. Слухаю. Рахую до десяти.

Потім беру зразки дроту. Беру паспорт на електроди. Показую: партія змінена три тижні тому. Постачальник інший — той, що на чверть дешевший. Сертифікат є, але марка не та, що в технологічній карті. Флюс під цей дріт не скориговано. Режими зварювання — ніхто не переглядав. Окалина лізла ще з першого дня, але «план є план».

Технагляд мовчить. Начальник цеху блідне. Замовник ще раз намагається на мене — я кажу: «Претензії до закупівлі, не до зміни». Тихо. Спокійно. Без мату.

Списали на постачальника. Нас не зачепили. Але він так і не вибачився. Ні одного слова. Пішов.

От і вся ваша «якість під контролем».

TL;DR: Замовник публічно обматюкав зварювальну зміну за поганий шов. Виявилось — дешевий дріт, куплений дирекцією. Зміна довела документально. Начальник цеху мало не сів на підлогу. Вибачень — нуль.

400 замовлень. Дві зміни. Без копійки.

Це не «ознайомлення». Це крадіжка праці.

Я зварювальник. У мене шостий розряд. Якось попросили «показати шов» — зварив три метри нержавіючої труби під тиск. Потім: «Ми вам передзвонимо». Я тоді промовчав. Молодий був, не розумів.

Тепер розумію. Таким «ознайомленням» вони затикають дірки. Пік навантаження — беруть «кандидатів». Пік пройшов — «не підійшли». Схема стара як виробництво.

В журналі прохідної мав бути запис. Він є — ти вже в системі. Юрист тут правильно написав.

Три роки склад. Три вечори мийка. Рік без проблем.

Знаєш що це означає? Ніхто не здав.

Але хтось один може. Колега. Сусід. Той поляк якщо посваритесь. Ось і весь ризик-менеджмент.

Офіційний Minijob — 20 хвилин паперів, закриває всю тему. Чому досі не зробив — не розумію.

Знайома схема. На заводі так само.
Людина іде — вішають нестачу. Не іде — нестача зникає.
Це не бухгалтерія. Це важіль.
Не підписуй нічого. Взагалі нічого. Жодного аркуша.