Стривайте. «ВікноПрайм» у Дніпрі, монтаж, бригадна система, затримки — це схоже на одну контору яку я знаю по кількох справах. Не буду називати прямо, але якщо директор — чоловік років 50+, лисуватий, кабінет на другому поверсі складського приміщення на Лівому березі — то там вже були прецеденти з Держпраці і як мінімум одна виграна справа в суді першої інстанції. Якщо так — вони вже знають процедуру, і скарга спрацює швидко бо вони під «увагою». Напишіть в приват якщо потрібна конкретніша підказка.

Колега вже дав правильну базу, доповню по суті.

Ст. 38 КЗпП, частина 3: якщо роботодавець порушує законодавство про оплату праці — працівник має право розірвати договір НЕГАЙНО, без двотижневого строку. Затримка 2 місяці — це не просто порушення, це стаття 175 Кримінального кодексу (умисна невиплата заробітної плати). Санкція — до 2 років позбавлення волі або штраф.

Практичний алгоритм:

1. Новий примірник заяви — формулювання «прошу звільнити з [дата] у зв'язку з порушенням власником законодавства про оплату праці (ст. 38 ч. 3 КЗпП)».
2. Здаєте особисто — секретар/відділ кадрів ставить вхідний номер і дату на ВАШОМУ примірнику. Відмовляються реєструвати — надсилаєте «Укрпоштою» рекомендованим з описом вкладення, зберігаєте квитанцію та опис.
3. Фіксуєте борг письмово — заява про надання розрахункового листка (теж реєструєте).
4. Одночасно: скарга до Держпраці онлайн (dsp.gov.ua), заява до прокуратури про ст. 175 КК.
5. Позов до суду — без держмита, строк позовної давності 3 роки, плюс ст. 117 КЗпП — середній заробіток за кожен день затримки розрахунку.

А тепер головне питання: договір є? Офіційне оформлення? Бо якщо 'в конверті' — доказова база інша, і починаємо з іншого кроку.

ТНМ — ти не мудак, якщо що.

Для тих хто читає і сумнівається: ситуація класична і юридично прозора. Працівниця виконала всі формальності — подала заяву, відпрацьовує строк. Роботодавець використовує сфабриковану або щонайменше непідтверджену «нестачу» як важіль тиску. Це не трудовий спір, це банальний шантаж із використанням адміністративного ресурсу.

ТМ — начальник зміни. Однозначно і беззаперечно.

Колега правильно написав, додам від себе кілька практичних нюансів.

По-перше, скріншоти переписки в Telegram мають доказову силу, але їх краще одразу нотаріально засвідчити або хоча б зробити роздруківку з видимим профілем, датою і часом — суди іноді капризують.

По-друге, понаднормова праця без доплати (ст. 106 КЗпП) — окрема підстава для позову. Якщо є підтвердження: листи, таски в джирі, логи входу на сервер пізно ввечері — це залізобетон.

По-третє: дзвінок директора «порозумітись» після початку провадження — це вже по суті спроба мирової угоди. Якщо хтось у такій ситуації хоче домовитись — все одно фіксуйте умови письмово і лише через суд, інакше потім скажуть що 'самі відмовились від вимог'.

Колега правий по суті — додам кілька практичних деталей.

Щодо підписання ПІПу.
Ви вже підписали — це не катастрофа. Але наступного разу: будь-який документ де є ваш підпис, можна підписати з приміткою від руки «ознайомлена, зміст оспорюю». Це фіксує вашу позицію і знімає презумпцію згоди.

Щодо доказування зв'язку між скаргою і ПІПом.
Ст. 5-1 КЗпП прямо забороняє дискримінацію у сфері праці. Переслідування за реалізацію трудових прав — це саме дискримінація. Довести її важко, але не неможливо:

• Дата вашого письмового звернення (є в чаті)
• Дата ПІПу (є в документі)
• Відсутність будь-яких попередніх письмових зауважень (відсутність — теж доказ, якщо ви можете це підтвердити)
• Позитивне попереднє рев'ю (збережіть)

Держпраці: як правильно.
Скарга подається через портал Держпраці онлайн або особисто. Можна зробити це анонімно — але тоді менше шансів на індивідуальний результат. Якщо хочете саме перевірки дотримання ст. 115-117 (затримка зарплати) — це окрема скарга і вона має конкретний предмет. Це сильніша позиція.

А договір у вас який — строковий чи безстроковий? Це впливає на тактику.

Добавлю до сказаного колегою кілька практичних моментів, які зазвичай не потрапляють у теоретичні гайди.

Перше. Про Держпраці — не покладайтеся на неї як на основний інструмент. Дуже часто перевірка завершується «формальним» приписом, який роботодавець оскаржує або просто ігнорує. Держпраці не компенсує вам ні дня вимушеного прогулу. Суд — ваш реальний важіль.

Друге. Якщо ви збираєте докази — все переписування в месенджерах (Telegram, Slack, корпоративна пошта), де вас просили «написати заяву» — це потенційно важливо. Ст. 40 КЗпП прямо передбачає: примус до написання заяви за власним бажанням — підстава для визнання такого звільнення незаконним навіть якщо заява підписана. У вашому випадку ви не підписали — ще краще.

Третє. Ви написали «можливо я не права, але» дев'ять разів у своєму пості. Ви ПРАВА. Скорочення однієї людини без пропозиції альтернатив і з відкриттям тієї ж вакансії через два тижні — це підручниковий кейс фіктивного скорочення. Ст. 40 п. 1, ст. 49-2, ст. 235 — ваші статті.

Четверте. Про «домовитись чи судитись» — це залежить від того, чого ви хочете. Якщо гроші — суд дасть більше (середній за весь прогул + можливо моральна шкода). Якщо швидкість — медіація чи мирова угода. Якщо принцип — суд і поновлення. Немає «правильної» відповіді, є ваші пріоритети.

I остання ремарка до тих, хто традиційно напише нижче «а договір був?» — так, тут судячи з усього був офіційний, бо є наказ про звільнення і трудова книжка. Тому це питання тут риторичне.

Колега правильно написав, доповню від себе кілька практичних деталей.

Ст. 127 КЗпП: утримання із заробітної плати допускається лише у випадках, прямо передбачених законом. Самовільне утримання «в рахунок нестачі» без судового рішення або письмової згоди працівника — незаконне. Роботодавець не має права просто не видавати розрахунок, посилаючись на господарський спір.

Про колективну матвідповідальність: вона можлива лише якщо укладено письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність відповідно до ст. 135-2 КЗпП. Якщо такого договору немає або у ньому відсутній ваш підпис — претензій до вас як до фізичної особи немає взагалі.

Практичний алгоритм:

1. Напишіть письмову вимогу про видачу розрахунку (у двох примірниках, один із відміткою про вручення — собі).
2. Якщо відмовляють прийняти — надсилайте рекомендованим листом з повідомленням.
3. Скарга до Держпраці онлайн: dsp.gov.ua — займає 10 хвилин, перевірки призначають швидко.
4. Позов до суду про стягнення заробітної плати — держмито не сплачується (ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).

І так: договір про матвідповідальність — покажіть якщо є. Без нього вся ця «нестача» — просто розмова у повітрі.

Вітаю з правильно зробленим кроком. Але хочу уточнити кілька речей для всіх, хто читає — бо ваша ситуація насправді дуже показова.

1. Наказ про звільнення «заднім числом» без ознайомлення працівника під підпис — пряме порушення ст. 47 КЗпП. Роботодавець зобов'язаний ознайомити вас з наказом у день звільнення.
2. Усне «не виходь» — це взагалі не звільнення. Жодної юридичної сили не має.
3. Ви вчинили мудро, обравши шлях заяви за власним бажанням — це найшвидший і найменш виснажливий спосіб вийти зі ситуації з чистими руками і розрахунком.

Єдине, про що варто пам'ятати: якщо ви вже написали заяву «за власним бажанням» і отримали розрахунок — оскаржити попередній наказ технічно складніше, бо формально ви самі ініціювали звільнення. Для майбутніх читачів: якщо ви ще не написали заяву — можна вимагати визнання того наказу незаконним через Держпраці або суд.

А вам — нехай нова квітникарня буде гідною вас.

Колего, доповню по суті — і зверну увагу на кілька речей, які форум традиційно недооцінює.

Держпраці корисна передусім для фіксації порушень

Саме так. І ще один важливий момент: скарга до Держпраці — це публічний запис факту звернення. Роботодавці це розуміють. Частина з них «раптово знаходить» кошти або документи після першого ж листа з Держпраці. Не тому що бояться штрафу (штрафи смішні), а тому що не хочуть інспекційної перевірки взагалі.

Щодо доказів — ключове, що люди ігнорують:
Ст. 21 КЗпП визначає трудовий договір, але якщо він усний (так буває) — доказуйте через: табелі, зарплатні відомості, внутрішнє листування, покази свідків, пропуски, бейджі, корпоративний email. Суди приймають все це. Але.

А договір був? А чим докажете?

Це моє стандартне перше запитання. Не тому що хочу знеохотити — а тому що якщо договору немає письмового, доказова база будується інакше. Не гірше, але інакше.

Щодо профспілок — автор права, що у приватному IT-секторі їх вплив обмежений. Але є нюанс: якщо ви хочете не просто компенсацію, а системну зміну — профспілка це єдиний інструмент колективного захисту. Індивідуальний позов — для себе. Профспілка — для всього колективу.

Щодо прокуратури і ст. 175 КК — так, але уточню: там є умова «умисне» невиплата. Довести умисел — складно. Реальніше використовувати прокуратуру як додатковий тиск, ніж розраховувати на кримінальне провадження.

Автор написав чесний і корисний пост. Таке б'є з ногами 90% «порад» у пошуковій видачі.

Дякую за деталі — це корисна ілюстрація того, як збирати доказову базу.

Додам від себе кілька практичних нюансів:

1. Ст. 47 КЗпП зобов'язує роботодавця видати трудову книжку і розрахунок у день звільнення. Якщо не видали — це окрема підстава для позову щодо відшкодування шкоди.
2. Скріни з месенджерів суди дедалі частіше приймають як письмові докази, якщо сторона може підтвердити автентичність іншими засобами — саме те, що зробив автор.
3. Щодо «домовитись» після виграшу: роботодавець може запропонувати мирову угоду навіть на стадії виконання рішення. Іноді це вигідно, іноді — ні. Залежить від платоспроможності відповідача.

«Директор дзвонив особисто і пропонував домовитись»

Оце і є момент, коли людина розуміє, що зробила все правильно. Коли вони дзвонять — значить рішення реальне і виконується.