Розрахувала свою зміну на ЧПК по копійках — недоплачують за переналагодження

[zavod_kriviy]

Доброго дня всім. Хочу поділитися конкретною ситуацією — не нарікати, а по факту з цифрами, бо вже набридло. Працюю оператором ЧПК на заводі «МеталПрес» (умовна назва, хай їм грець). Зміна 12 годин, погодинна ставка — 68 грн/год. Проблема в тому, що переналагодження верстата між партіями мені в табелі зараховується як простій по вині оператора — тобто 2/3 ставки, 45 грн/год. А переналагодження — це технологічна необхідність, не моя помилка. Я реально сів і порахував: за минулий місяць у мене 14 переналагоджень по 25-40 хвилин кожне. Сумарно — 7 год 20 хв. Різниця між повною та «простійною» ставкою = 23 грн/год. За 7.33 год = мінус 168 грн. За рік це ~2000 грн, які просто кишуть у кишені нормувальника. Питав майстра — каже «так завжди було». Питав нормувальника — каже «так оформлено технологічна карта». Я веду особистий журнал: дата, верстат, час початку/кінця переналагодження, підпис змінника. Є чим доводити. Хто стикався — як виходили з цього?

[stepan_zp]

О, земляк запорізький! Та ото ж бо і є — «так завжди було» це їхня мантра, вони всю жизнь за нею ховаються. У нас на складі точно так само з нічними — ніби «ти ж і так чергуєш, чого ще». Ну і мовчимо, бо хто піде з роботи зараз. Твій журнал — молодець шо ведеш, без паперу ти ніхто. Але скажи — підписи змінника мають юридичну силу взагалі? Чи він тебе потім злить?

[ihor_pravo]

Ситуація зрозуміла, і вона типова. По суті: переналагодження верстата — це підготовчо-заключний час, який регулюється статтею 94 КЗпП та галузевими нормами. Якщо в технологічній карті прописано, що переналагодження виконує оператор — це частина його функціоналу і оплачується за повною ставкою. Оформлення цього часу як «простій з вини оператора» — пряме порушення, бо простій за ст. 113 КЗпП — це вимушена перерва не з вини працівника, і навіть тоді мінімум 2/3, але тут взагалі інша природа часу. Ваш крок: 1) Подайте письмову заяву на ім'я директора з вимогою роз'яснити порядок нарахування — вони зобов'язані відповісти. 2) Якщо ігноруватимуть — скарга до Держпраці (онлайн через dsp.gov.ua). 3) Паралельно зберігайте всі табелі та свій журнал — це доказова база. Журнал з підписом змінника — добрий початок, але варто ще фото табеля за кожен місяць.

[buhgalter_pani]

Слухайте, я 25 років у бухгалтерії і вам скажу прямо. Щитай, у вас там або нормувальник ледачий і не переписав карту, або навмисно так зроблено — бо якщо багато операторів, то економія ого-го виходить на рік. По-любому, оце «простій по вині оператора» — це взагалі нонсенс, бо щоб так оформити, треба акт про простій підписаний майстром і самим оператором. Вас хто-небудь примушував акт підписувати? Якщо ні — то як вони взагалі це в табелі проводять? Вообщем, або у них там чорна бухгалтерія, або просто хтось колись прописав «простій» в системі і всі закрили очі. Я б на вашому місці попросила копію табеля обліку робочого часу офіційно — це ваше право по ст. 29 КЗпП. І подивилася б як саме оформлено. Якщо там стоїть код «П» (простій) без акта — це їхня пряма недбалість, і вони ж і попадуть.

[diMaster_60]

Хм. Я хоч і айтішник тепер, але до того 20 років на виробництві, і скажу вам — оця проблема з підготовчо-заключним часом іде ще з радянських нормативів, де все було в «комплексних нормах». Тоді воно якось збалансовано було через КТУ і бригадні наряди. Зараз же кожен директор трактує як хоче. Молодий чоловік правильно робить що рахує і фіксує. Але я б хотів застерегти — перш ніж іти в Держпраці, треба розуміти: якщо підприємство у вас велике і є профспілка, то перший крок — голова профспілкового комітету. Вони зобов'язані реагувати. Якщо профспілки немає — тоді вже Держпраці. Бо якщо відразу з скаргою, то вас там не злюблять і почнуть шукати причіпки. Я не кажу мовчати — я кажу діяти грамотно і послідовно. Офіційне працевлаштування — ваш щит, використовуйте його правильно.

[Stropila_Vasyl]

Земле, яка знайома картина... У нас у будівництві та ж пісня, тільки не переналагодження, а час на підготовку опалубки — теж «незарахований». Кажуть: «це ж не робота, це підготовка». Та що ж то таке! Як кажуть у нас: хто не питає, тому не дають, хто питає — тому кажуть «так завжди було». Ви молодець що журнал ведете — це золото. Я б ще порадив: кожного разу коли майстер вас ставить на переналагодження — просіть письмове завдання або хоча б запис в журналі змін. Тоді у них не буде аргументу що «це ваша ініціатива». Письмовий слід — єдина мова яку вони розуміють, бо усне слово вітром виноситься.

[zavod_kriviy]

Дякую за конкретику. По табелю — ніяких актів про простій мені на підпис не давали. Я взагалі про це дізнався випадково: попросив копію розрахункового листка і побачив там рядок «простій — 7.5 год» за місяць. Запитав бухгалтерію — там сказали «так від майстра прийшов табель». Тобто майстер сам ставить код без мого підпису. Це взагалі законно? Я так розумію — ні. Запит на копію табеля вже написав, чекаю. Паралельно думаю чи варто одразу в Держпраці чи спочатку директору заяву.

[ihor_pravo]

Щодо вашого останнього питання — ні, оформлення простою без підпису оператора і без акта є порушенням. Форма табеля обліку (П-5) передбачає підставу для коду «простій». Директору заяву пишіть першим — це обов'язковий крок перед Держпраці, бо інспектори завжди запитають чи зверталися ви до роботодавця внутрішньо. Пишіть коротко: «прошу надати письмове пояснення підстав для застосування коду простій у табелі за [місяць]». Реєструйте через секретаря з номером вхідного. Якщо протягом 10 робочих днів відповіді немає — Держпраці. Тримайте нас в курсі.

[PanNimechchyna]

Читаю і думаю — добре що в Україні хоч КЗпП є і теоретично захищає. Я тут у Німеччині на будівництві, і тут все інакше: Tarifvertrag (галузева тарифна угода) чітко прописує кожен вид часу включно з Rüstzeit — це і є час переналагодження, і він оплачується повним Lohn без питань. Якщо ні — одразу Betriebsrat (виробнича рада), і за три дні питання вирішене. У вас немає такого інструменту, але є Держпраці і суд. Ключовий момент: якщо у вашій посадовій інструкції або технологічній карті прописано переналагодження як ваш обов'язок — це 100% ваш аргумент у суді. Суд з виробничих трудових спорів в Україні зазвичай на боці працівника якщо є документи. Не мовчіть — мовчанням ви фінансуєте їхню необов'язковість.

[stepan_zp]

Пан з Німеччини, воно звісно файно там у вас Betriebsrat і все таке. Але ти ж сам звідси, знаєш — тут підеш скаржитись, за тиждень знайдуть причину скоротити або ще щось. Не всі можуть собі дозволити бути героями. Хоча хлопець правильно робить, я не проти. Просто реальність така є.

[Stropila_Vasyl]

Степане, розумію страх — він у кожного з нас живе. Але якщо мовчати вічно, то й завтра так само буде. Я колись мовчав 4 роки на одному об'єкті — і що? Та ж яма тільки глибша стала. Хлопець веде журнал, думає, рахує — це вже половина перемоги. Головне не зупинятися.