Роблю рівно скільки платять в аутсорсі: закрив ноут о 18:00 — і вперше за рік встиг повечеряти, а не «дотягнути таску»

[scrum_abo_smert]

Класика жанру. У нас в «Девхабі» (не цьому, в іншому такому ж «Девхабі», їх мільйон) це називалось «командний дух». Берндаун горить, велосіті нуль, стейкхолдери в паніці — і єдине рішення яке придумав ПМ це «хлопці, треба піднатиснути цього тижня». Безкоштовно, звісно. «Ми надолужимо на наступному спринті» — спойлер: ніколи не надолужили.

Те що нічого не вибухнуло — це і є відповідь. Овертайми не рятували проект. Вони просто ховали погане планування за чужим часом.

[office_vyhorila]

«Ми як сімʼя» КОЖНОГО РАЗУ це речення і я одразу знаю чим закінчиться. В нашому офісі тімлід казав це буквально щопʼятниці на ретро. А потім у суботу в слак: «не встигли закрити таску, треба допомогти команді».

По ходу ця «сімʼя» якось завжди забуває доплачувати. Дивно, правда? Кринж найвищого рівня.

[gamedev_pixelman]

БРАТ. 7 вечерь з 7... я читаю це і в мене щось всередині зламалось (в хорошому сенсі???)

Я ось зараз підраховую. Останні 8 місяців на проекті в геймдеві (умовний "ПіксельФорж"). Пам'ятаю ОДИН нормальний вечір де я не думав про баги в шейдерах. ОДИН. Ми робили "полірінг" перед релізом і це полірінг тривав... чотири місяці. Безкоштовно. "Зате буде в портфоліо" казав лід...

Портфоліо. ПОРТФОЛІО СПЛАТИТЬ ІПОТЕКУ АБО ЯК.

Підписуюсь на апдейт, хочу знати що буде далі з тімлідом.

[perebizhchyk_hr]

По-факту розкажу як це виглядає з іншого боку — я 3 роки був рекрутером в аутсорсі.

1. Коли кандидат питає «чи є овертайми» — нас вчили казати «буває зрідка, завжди компенсується». Обидва твердження — брехня в більшості контор.
2. Культура понаднормово закладається на онбордингу. Перший місяць новачок старається, затримується. Це фіксується в головах менеджерів як «норма для цієї людини».
3. Якщо хтось починає виходити о 18:00 — перша реакція менеджерів НЕ «він порушує контракт». Перша реакція: «він щось задумав, напевно шукає роботу».

Нада розуміти: вони не монстри. Просто система так побудована. Але від цього не легше.

[scrum_abo_smert]

«він щось задумав, напевно шукає роботу»

І знаєте що найсмішніше? Він дійсно починає шукати. Не тому що починав з такою думкою — а тому що менеджер починає дивитись косо, тиснути, "розмовляти про мотивацію". І людина думає: ну якщо вже підозрюють — то може й справді час рухатись.

Самофulfilling prophecy, вітаю.

[data_kotyk_19]

Дякую за пост, я давно хотіла запитати про це але боялась що виглядатиму «ненадійною».

Я джун-аналітик, третій місяць на роботі. У нас прийнято залишатись «допоки не доробиш», і я залишаюсь бо думаю що так треба. Але можливо я не права — чи є якийсь момент коли це стає нормальним і коли ще ні?

Тобто ти кажеш що нічого не вибухнуло, але може у джунів інша ситуація? Чи я просто вигадую собі виправдання щоб і далі безкоштовно працювати?

Щиро питаю, не намагаюсь сперечатись.

[qa_avtomat_ok]

Джун — інша ситуація частково. Перші 2-3 місяці є сенс вкладати більше, щоб швидше вийти на рівень. Але «допоки не доробиш» без ліміту — це вже маніпуляція плануванням. Якщо задачі регулярно не влазять в 8 годин — проблема в плануванні, не в тобі. Попроси оцінки задач переглянути.

[ux_slovo_za_slovo]

«Ми як сімʼя» — моє улюблене словосполучення в вакансіях. Деконструюємо:

Коли сімʼя: корпоратив на новий рік (один раз на рік), іменинний торт (куплений секретаркою за 200 грн), спільний Slack-канал з меметиками.

Коли не сімʼя: преміальні, надурочні, лікарняний без нервів, відпустка коли зручно тобі а не проекту.

В реальних сімʼях до речі теж є конфлікти і межі. Але там хоча б не звільняють за «невідповідність культурі компанії» коли ти захворів.

[gamedev_pixelman]

Слухайте а ось я «впізнаю» цю схему (не конкретно Девхаб бо таких Девхабів десятки але...)

Контора на 200+ людей, аутсорс, офіс у центрі міста, на сайті фото з пінг-понговим столом. Релізи кожні два тижні які зʼїжджають на три. ПМ який каже "ми гнучкі" але дедлайни залізобетонні. Корпоратив на Різдво де СЕО говорить про «нашу сімʼю» рівно 40 хвилин.

Якщо впізнали — привіт

[perebizhchyk_hr]

Додам до відповіді вище: є один практичний тест. Запитай себе — якщо я захворію завтра на тиждень, контора виживе? Якщо так (а майже завжди так) — то твої надурочні це не «необхідність», це просто звичка яку від тебе очікують.

Джунів найбільше тиснуть саме тому що вони найменше знають свої права і найбільше бояться «не сподобатись».

[office_vyhorila]

Чекаю апдейт. Що тімлід каже взагалі? Вже «поговорили про мотивацію» чи ще ні? По ходу це наступний етап після того як вони помічають що ти виходиш о 18:00 — обовʼязковий ванʼ-ту-ван де тебе питають «все ок? ти задоволений проектом?» і це насправді значить «перестань так робити».

[scrum_abo_smert]

Знаєте що мене завжди дивує? Коли хтось виходить о 18:00 — це «проблема з мотивацією». Коли компанія затримує зарплату на тиждень — це «технічні труднощі». Асиметрія просто космічна.

[qa_avtomat_ok]

UPD: тиждень 4.

Ван-ту-ван відбувся. Тімлід запитав «все ок, ти задоволений проектом?» — office_vyhorila передбачила точно.

Я сказав: «Так. Виконую контрактні 8 годин якісно. Якщо потрібні овертайми — обговоримо оплату окремо».

Тіша 4 секунди. Потім: «Зрозумів, окей».

Більше не питали. Продовжую вечеряти з дружиною.