Кілька речей для тих хто питав:

1. Держпраці — написав скаргу онлайн про затримки зарплати. Поки тиша, але юристка (знайомо сюди) каже що це нормально — процес довгий.

2. Серьогіч ще раз написав — вже не про «зраду», а про те що я «зобовʼязаний повернути спецодяг». Я йому відповів що спецодяг здав комірнику з підписом, є фото. Більше не пише.

3. Тут в Кельні — вже другий місяць. Перша зарплата прийшла ТОЧНО в день як у Vertrag написано. Не на день пізніше. Я два рази перевірив рахунок бо не вірив. Колеги кажуть я смішний. Може й смішний — просто не звик.

4. Дитина вже в новій школі тут, дружина вивчає мову. Складно, але — нормально. Перший раз за три роки я знаю що в кінці місяця буде гроші.

Вердикт форуму прийнятий: ТНМ. Дякую що розсудили. Serьогіч, якщо ти це читаєш — плати людям вчасно і вони не їдуть. Ось і вся твоя «сімʼя».

треба ж було якось нормальніше попрощатися

А, нормально попрощатися. Ясно.

Мій кум на заводі попрощався нормально — відпрацював два тижні. За ці два тижні його позбавили премії «за порушення трудової дисципліни» — він запізнився на 4 хвилини одного разу. Потім не підписали довідку для банку — «не встигли». Потім виявилось що частину конвертних грошей «не нараховували останні два місяці бо кризова ситуація». І ще написали в характеристиці що він «ненадійний».

От так виглядає «нормальне прощання» по-українськи на таких підприємствах. Тиждень відпрацювати щоб тебе пограбували ще раз.

Не кажу що він мудак, але й Серьогіч не зовсім неправий що засмутився.

троянда, яку тримають у закритій кімнаті без сонця

Це красиво сказано. Але я б ще додав: і при цьому не поливають два місяці, а потім дивуються чому вона завʼяла і пішла шукати воду.

Харашо сказала, дівчино.

Є такий вид людей — і роботодавців — які щиро вірять, що їхня увага, їхнє «навчання», їхнє «ми тебе взяли» — це якийсь борг, який ти маєш відпрацьовувати все життя. Вони не розуміють, що відносини без поваги — це не відносини, це кріпацтво з людським обличчям.

Ти не зрадив. Ти просто вирішив, що твоя родина важливіша за чиюсь ображену гордість.

Є такий образ у квітах: троянда, яку тримають у закритій кімнаті без сонця і кажуть «ти наша, нікуди не йди». Вона або в'яне, або знаходить щілину у вікні.

Ти знайшов щілину. ТНМ.

Я, здається, знаю яка це контора. Не назву — але якщо це той самий склад що умовно називається «ЛогістПартнер» або подібне — я там рекрутив людей два роки тому. І скажу вам по факту як інсайдер:

1. Там ЗАВЖДИ була схема «офіційно мало, в конверті решта» — і ЗАВЖДИ затримки по 2-3 місяці. Це не форс-мажор, це бізнес-модель.
2. Крики про «незамінних» і «зрадників» — це стандартний психологічний тиск щоб люди не йшли. Я сам такі скрипти бачив.
3. По-факту — вони не оформляли нормально, значить і ти їм нічого не винен юридично.

В принципі, нада було ще й до Держпраці написати при виїзді — але й зараз не пізно. ТНМ на 100%.

Знаєш, у нас в колгоспі — ну, тепер агрохолдинг, але по суті той самий колгосп — була така приказка: «Хто перший встав — того й черевики». Так от, ти встав і взув черевики. Молодець.

А цей Серьогіч твій — він тобі хату купив? Дітей нагодував? Ні? Ну то шо він вам про «зраду» розказує, ніби батько рідний. Батько рідний — той, шо сім'ю годує. А це просто роботодавець, який і слова такого не знає — «вдячність».

Ми, старі, може й мовчали б. Але я своїм дітям кажу: їдьте, заробляйте, а потім вирішуйте. Бо країна країною, а дитині їсти треба щодня, а не коли «Серьогіч» вирішить заплатити.

ТНМ, синку. Їдь і не оглядайся.

Працював на заводі під Запоріжжям. Сім'ять місяців без індексації, потім «будь вдячний що взагалі платимо». Пішов. Директор теж кричав про зраду.

Ці крики про «зраду» — чув мільйон разів. Завжди одне й те саме. Коли тебе треба — ти «незамінний». Коли ти йдеш — ти «зрадник». Нічого нового.

Вони самі собі підставили. Не платиш вчасно — люди їдуть. Провар тримається на температурі, а не на лояльності. Так само й робота.

1. За статтею 38 КЗпП України, ви зобов'язані попередити роботодавця за два тижні до звільнення. Але — і це важливо — є виняток: якщо роботодавець порушує законодавство про працю (наприклад, затримує зарплату), ви маєте право вимагати звільнення у строк, який ви самі визначили.
2. Затримка зарплати навіть на один день — це вже порушення КЗпП (стаття 115). Два-три місяці — це взагалі привід для звернення до Державної служби з питань праці (Держпраці).
3. Якщо вони виплатили не всю зарплату при звільненні — можна подати позов до суду або скаргу до Держпраці онлайн (через портал Дія або сайт dsp.gov.ua).

Тобто якщо була затримка виплат — юридично ви в дуже сильній позиції. Вони порушили першими.

Можливо, варто зберегти всі докази затримок (скріншоти, переписку)? Просто на всякий випадок. ТНМ, однозначно.

Слухай, я 30 років у цій країні в різних конторах. Знаєш яка «сімʼя» у Серьогіча? Оце коли треба — ти «незамінний спеціаліст і хребет підприємства». А коли хочеш нормальний Vertrag і без затримок — одразу «зрадник і нічого не вмієш». Стандартна схема, харашо знаю.

Я свого часу пропрацював 12 років в одному «серваці» — тобто на одному підприємстві. Думав, оцінять. Не оцінили. Упал прем'єр — підняли зарплату директору, нам нічого. Перезагрузить так не виходить людей, як системи.

А два тижні відпрацьовувати — це взагалі не закон, це норма. Але якщо тобі не платять вчасно, ти і так нічого не винен юридично. Вони першими порушили договір.

Живи спокійно в своєму Кельні.